«ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАСИЛЬСТВА В СІМ’Ї ТА ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ»
Насильство над дітьми – проблема, яка завжди існувала і скоріш за все, ще дуже довго буде існувати у сучасному суспільстві. Сучасність демонструє такі його приклади, як смерть дітей від голоду, загибель їх під час бомбардувань і обстрілу, міжнародних конфліктів, вбивство в таборах біженців, на побутовому ґрунті. Нерідкі і такі форми насильства, як торгівля дітьми, залучення до жебрацтва, проституція, економічна експлуатація, позбавлення житла, коштів для існування, зневага потребами й інтересами. Діти є самою незахищеною і уразливою частиною суспільства, повністю залежною від дорослих. Саме по їх провині діти стають жертвами домашнього насильства, опиняються в зонах стихійних і природних катастроф, військових дій тощо.
Насильство над дітьми – це широке поняття, яке включає різні види поведінки батьків та опікунів, інших родичів, вчителів, вихователів, будь-яких осіб, які старші або сильніші.
Дуже часто дорослі і не замислюються, що своїми вчинками дискримінують права дитини, тому і дітям і дорослим буде корисним знати, в яких випадках права дитини порушуються, здійснено насилля, які види насилля бувають тощо.
Над дитиною здійснено насилля, якщо:
• Їй нанесли побої;
• Її здоров'ю завдали шкоди;
• Порушили її статеву недоторканість й статеву свободу;
Дитину залякували, якщо:
• Їй вселяли страх за допомогою дій, жестів, поглядів,
• Використовували для залякування свій зріст, вік;
• На неї кричали;
• Їй загрожували насиллям по відношенню до інших (батькам дитини,
друзям, тваринам та ін.).
До жорстокого ставлення також відноситься використання при цьому громадських інститутів:
• Релігійною організацією,
• Судом,
• Міліцією,
• Школою,
• Спецшколою для дітей,
• Притулком,
• Родичами,
• Психіатричною лікарнею і т.д.
Над дитиною здійснюють насилля, якщо використовують для цього ізоляцію:
• Контролюють її доступ до спілкування з однолітками, дорослими, братами і сестрами, бабусею і дідусем.
Над дитиною також здійснюють емоційне насилля, якщо:
• Її принижують, використовують образливі прізвиська;
• Її використовують як довірену особу;
• При спілкуванні з дитиною виявляється непослідовність;
• Дитину соромлять;
• Дитину використовують як засіб передачі інформації одному з батьків;
Над дитиною здійснено економічне насилля, якщо:
• Не задовольняються її основні потреби;
• Контролюється його поведінка за допомогою грошей;
• Дорослими розтрачуються сімейні гроші;
• Дитина використовується як засіб економічного торгу при розлученні батьків;
До дитини відносяться жорстоко, якщо використовують погрози:
• Погрози кинути її;
• Погрози самогубства;
• Погрози нанесення фізичної шкоди собі або родичам;
До дитини дорослі відносяться жорстоко, якщо використовують при цьому свої привілеї:
• Обходяться з дитиною як з підлеглим чи слугою;
• Відмовляються інформувати дитину про рішення, які відносяться безпосередньо до неї, її долі (про відвідини її батьками, опікунами, тощо).
• Дитину перебивають під час розмови.
Відповідальність за вчинення насильства в сім'ї регулюється Статтею 15 ЗУ «Про попередження насильства у сім’ї».
Члени сім'ї, які вчинили насильство в сім'ї, несуть кримінальну, адміністративну чи цивільно-правову відповідальність відповідно до закону.
Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом. Зокрема покарання за злочини проти дітей передбачено Кримінальним кодексом України: умисне вбивство дітей – статті 115, 116; доведення дітей до самогубства – стаття 120; нанесення тілесних ушкоджень – статті 121-125; побої та мордування – стаття 126; катування – стаття 127; залишення у небезпеці – стаття 135; насильницьке донорство – стаття 144; викрадення дитини – стаття 146; захоплення дітей в заручники – стаття 147; торгівля дітьми та незаконне переміщення за кордон – стаття 149; експлуатація дітей – стаття 150; статеві злочини проти дітей – статті 155, 156; зловживання опікунськими правами – стаття 167 тощо. Правові й організаційні основи попередження насильства в сім’ї, органи та установи, на які покладається здійснення заходів з попередження такого явища, визначає Закон України «Про попередження насильства в сім’ї», прийнятий у 2001 році. Таким чином держава на законодавчому рівні забезпечує
захист дітей від:
- усіх форм фізичного і психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження з нею, експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють;
- втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин;
- залучення до екстремістських релігійних психокультових угрупувань та течій, використання її для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо, але відсутність чітких підзаконних актів, щодо забезпечення права дитини на захист від усіх форм насильства призводить до того, що в Україні жорстоке поводження з дітьми існує.
Шановні дорослі, ми з вами повинні розуміти усю повноту своєї відповідальності, переглянути своє ставлення до дітей, і тоді діти зможуть відстоювати свої права та належно оцінять вчинки своїх батьків та інших дорослих.
Поради для батьків
1. Уранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прикрощі, не вживайте образливих слів.
2. Не підганяйте її, розрахувати час — це ваш обов'язок, якщо ви цю проблему не вирішили — провини дитини в цьому немає.
3. Не посилайте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює, витрачає сили.
4. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, застережень: «Дивися, поводься добре!», «Щоб не було поганих балів» тощо. У дитини попереду важка праця.
5. Забудьте фразу: «Що ти сьогодні отримав?» Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитися (згадайте, як вам важко після виснажливого робочого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитися, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.
6. Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, нехай заспокоїться, а згодом сама все розкаже.
7. Зауваження вчителів вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте сваритися. Говоріть із дитиною спокійно.
8. Після школи дитина не повинна сідати відразу за виконання завдань, необхідно 2-3 години відпочити.
9. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хвилин необхідно відпочивати 10-15 хвилин.
10. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, давайте їй можливість самостійно працювати. А коли вже потрібна допомога, то без крику, спокійно, з похвалою та підтримкою, вживаючи слова: «не хвилюйся», «ти все вмієш», «давай поміркуємо разом», «згадай, як пояснював учитель» тощо.
11. Під час спілкування з дитиною не вживайте фразу: «Якщо ти будеш добре вчитися, то...».
12. Упродовж дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини
13. У сім'ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих із дитиною. Усі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте самі, без неї. Коли щось не виходить, порадьтесь з учителем, психологом. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.
14. Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий стан.
15. Залучайте дітей до хатньої і суспільної праці, точно визначте коло їх обов'язків.
16. Учіть підлітка:
• цінувати дружбу, поважати суспільну думку;
• правильно оцінювати свою поведінку й поведінку інших;
• порівнювати свої дії з діями інших, робити відповідні висновки.
17. Виховуйте:
• витримку, наполегливість, готовність переборювати труднощі.
• чесність, правильність, уміння відстояти честь свою, родини, колективу тощо.
18. Виробляйте звичку сумлінно виконувати завдання, доручення вчителів, батьків, учнівського колективу.
19. Ні за яких обставин не заглядайте в портфель і кишені дитини. Навіть якщо вам здається, що ви все повинні знати про своїх дітей.
20. Коли ваша дитина прокидається, скажіть їй «Доброго ранку!» і не чекайте відповіді. Почніть день бадьоро, а не із зауважень і сварок.
21. Коли дитина повертається зі школи, запитайте: «Що сьогодні було цікавого?»
22. Намагайтеся, щоб дитина була прив'язана до помешкання. Повертаючись додому, не забувайте сказати: «А все-таки, як добре вдома!»
23. Ваша дитина принесла бали на семестр. Знайдіть за що її похвалити.
24. Постійно говоріть дитині: «Ти гарний, але не кращий за інших».
25. Скажіть дитині: «Не будь чепуруном — у класі не люблять чепурунів, не будь і замазурою — у класі таких не люблять. Будь просто акуратним».
26. Коли ви роздратовані, почніть говорити з дитиною тихо, ледь чутно, тоді роздратування відразу проходить.
27. Коли дитина виходить з будинку, обов'язково проведіть її до дверей і скажіть: «Не квапся, будь обережний».
28. Коли син чи дочка повертаються зі школи, зустрічайте його (її) біля дверей. Дитина повинна знати, що ви раді її поверненню, навіть якщо вона провинилася.
Якою ви повинні відпускати дитину до школи
—Учень повинен приходити до школи чистим: із чистими руками, шиєю, обличчям. Нігті на руках повинні бути коротко обрізані, волосся охайно розчесане.
—Учень повинен одягатися в чисту, охайну учнівську форму. Взуття повинно бути начищеним, чистим.
Що повинно бути у портфелі:
—Учень повинен мати при собі чисту носову хусточку.
— У портфелі мають бути акуратно складені речі,
потрібні для занять на цей день.
—Книжки слід обгорнути. На обгортці має бути напис: предмет, прізвище учня, клас та номер школи.
—Щоб зошити мали охайний вигляд, потрібно класти їх у папку.
—Олівці, ручки покладіть у пенал.
—Стежте за, тим, щоб звечора все було готове до навчального дня і в портфелі не було нічого зайвого.
Пам'ятка для батьків «Виконуємо домашнє завдання»
1. Учень упорядковує своє робоче місце, свій стіл для навчальних занять чи місце, відведене йому за спільним столом.
2. За записами у щоденнику чи в зошиті встановлює, що саме йому задали.
3. Згадує, у якій послідовності радив учитель виконувати те або інше завдання.
4. Готує потрібні підручники та приладдя: ручку, олівець тощо.
5. Знаходить завдання в підручнику, текст статей та письмових вправ, текст задач тощо.
6. Згадує навчальний матеріал, який пояснював учитель на уроці.
7. Згадує вказівки вчителя щодо способів виконання вправ.
8. Виконує роботу.
9. Звіряє зроблене з тим, що потрібно було зробити: чи часом чогось не забув.
10. Перевіряє, чи правильно виконав завдання; якщо є помилки — виправляє.
11. Якщо це можливо, звертається до батьків або до інших старших членів сім'ї з проханням перевірити, чи розуміє він зміст прочитаної статті, чи правильно розповідає, чи навчився пояснювати розв'язання задачі.
«Як спілкуватися з дитиною»
1. Спілкування на рівних. Рівень очей.
2. Попросити дитину вас чому-небудь навчити.
3. Запитувати в дітей поради.
4. Цікавитися планами дитини та їх враховувати.
5. Запитувати в дитини її річ і стукатися до неї в кімнату.
6. Просити допомоги в чому-небудь. Після цього не критикувати.
7. Давати посильні доручення - з відомим успіхом.
8. Схвалення взагалі (у цілому).
9. Підтримка у важкій ситуації (навести приклад із власного життя знайти три позитивних моменти — оптимістичний погляд на життя).
10. Не сюсюкати з дитиною. Розмовляти як з дорослим.
11. Зустрічати як кращого друга і проводжати.
12. Якщо ви не праві, просіть вибачення.
13. Дозволяйте дитині виражати свої почуття і діліться своїми.
14. Дозволяйте робити дітям помилки і зустрічатися з їхніми наслідками (негативний досвід — це теж досвід).
15. 100 %-ва увага мінімум 15 хвилин щодня.
16. Концентруйте увагу не на помилці, а на тому, як вийти зі складної ситуації.
17. Тілесний контакт 2—3 рази на день мінімум.
Як виховати успішну дитину: 10 важливих кроків
Успішну особистіть потрібно виховувати змалечку. Тож важливо знати, які перші «цеглинки» потрібно закласти батькам у фундамент успішного та щасливого життя їхньої дитини.
ЦІКАВО ЗАЙМАТИСЯ
Від народження до 5 років дитина легко сприймає інформацію. Тому не варто думати, що вона ще маленька для отримання знань і навичок. Знайдіть для неї цікаві, нескладні заняття, які її не переобтяжать. Ще краще – перетворити заняття на гру.
АНАЛІЗУВАТИ
Вчіть дитину працювати з інформаційним потоком. Неважливо, скільки вона «зазубрить» із підручників. Питання, що має вас хвилювати: чи вміє вона робити висновки з прочитаного.
ЗАЙМАТИСЯ СПОРТОМ
Дізнайтеся, яким спортом хотіла би займатися ваша дитина. Це допоможе їй із зацікавленням відвідувати заняття та стимулюватиме до перемоги над собою. А хороші досягнення додаватимуть наснаги.
НЕ ВИМАГАТИ
Намагайтеся не вимагати від дитини високих балів, а спробуйте зацікавити її предметом, поясніть, чому ті чи інші знання їй знадобляться. Наприклад, знання рідної мови допоможе їй красиво та виграшно висловлювати свої думки, а іноземної – розуміти пісні улюблених виконавців.
ПЛАНУВАТИ
Так, спланувати свій день вдається далеко не кожному дорослому. А втім, привчайте дитину вести щоденник її справ, продумувати вільний час та свята. Звісно, ви самі маєте подавати їй приклад.
НАМАГАТИСЯ
Важливо привчати дитину до самостійності, щоб вона не чекала, що батьки все вирішать за неї. Можливо, часом ви думаєте: «Краще зробити це самому, ніж чекати поки це зробить дитина», «Він / вона не впорається з цим».
Та значно краще, коли дитина докладатиме свої зусилля до якоїсь справи – і не страшно, якщо це вимагатиме кількаразових спроб чи буде виконано не ідеально.
ДАТИ ВИБІР
Дозвольте дитині обирати. Так вона вчитиметься приймати рішення, висловлювати, а то й відстоювати, свої думки та підвищуватиме свою самооцінку.
ПРАВИЛЬНО ХВАЛИТИ
Заслужена похвала мотивує людину. Тому не забувайте хвалити дитину, при цьому не варто лестити й переоцінювати її можливості.
ВЧИТИ ЦІЛЕСПРЯМОВАНОСТІ
Чудово, коли дитина бачитиме свою мету та докладатиме зусиль, до її досягнення. Поясніть (краще на прикладах), що наполегливі люди попри різні труднощі не здаються на півдорозі, а закінчують розпочаті справи.
ІЗ ЛЕГКІСТЮ СТАВИТИСЯ ДО НЕВДАЧ
Поясніть, що із життєвих «ран» може прорости мудрість. Невдачі трапляються у всіх, однак не варто здаватися. Головне – зробити з них висновки та сприйняти їх як досвід. (автор Дарина Фіалко)
9. Не бійтесь використовувати знак «Не турбувати»
Аби підтримати баланс між роботою та життям, навчіться розмежовувати їх. Коли ви виходите зі школи, ви перетворюєтесь на звичайну людину. Робочі проблеми хай
турбують у робочий час, користі від цього буде більше.
10. Знайдіть людей, які зіткнулися з такою ж проблемою, що й ви
Дозвольте собі влитися в освітню спільноту. Соцмережі у цьому дуже допомагають. Неодмінно знайдеться той, хто переживає зараз ті труднощі, що й ви. Завжди можна поговорити з цією людиною. Все ж легше, коли розумієш, що ще хтось стикається з такими проблемами.
11. Не забувайте, є падіння, а є й злети
Коли ви почуваєте себе виснажено, найпростіше розчаруватися у житті, мріях, стараннях. Але абсолютно нормально відчувати ентузіазм чи апатію у професії вчителя. Це нормально, якщо щоденно ви не стрибаєте з ліжка з нестримним бажанням щодуху бігти на роботу. Є гарні часи, а не дуже.
Не забувайте, що ви завжди можете витратити час на перегрупування та «скидання налаштувань». Ви можете відродитися, наче фенікс. А наступний клас чи навчальний рік будуть кращими.
11 універсальних способів запобігти професійному вигоранню вчителя
1. Знайдіть колег, з якими не страшно показати слабкість
Це значить, що кожному потрібні люди, з якими відчуваєш себе у безпеці, до яких не страшно звернутися за допомогою. Не просто вдавайте, що у вас з колегами все добре, а знайдіть того, з ким комфортно. Ви не зобов’язані подобатись усім вчителям у школі чи дружити з ними. Але якщо поряд буде той, на кого можна покластися, це чудово. Урок не склався? Поговоріть з колегою. Вас зрозуміють та дадуть дієву пораду. Не тримайте в собі сум від того, що щось пішло не за планом.
2. Будь світлом
До вчителя стільки вимог, купа обов’язків, скільки всього треба встигнути. Усередині наче чорна діра, яка поглинає енергію. Здається, ця діра поглинула і настрій класу. Ніхто не хоче зараз знаходитись у стінах школи: ні вчитель, ні учні. Коли в умовах маленького світу класу ви готові здатися, знайдіть в собі сили змінити хід подій. Згадайте щось веселе з практики. У вас точно є такий спогад. Розкажіть про нього дітям. І ви відчуєте миттєві зміни на краще. А все взаємопов’язано. Коли ви даруєте світло, вам його повертають.
3. Урізноманітніть свої будні
Стомилися від робочих зошитів та перевірки контрольних? Покиньте їх. Так, у вас є певні цілі, продиктовані стандартами. Але щоденна робота має стати тим, що вчитель не тільки навчає, а й розвивається, шукає нові способи втілити свої ідеї. Має нові ідеї! имагайте, щоб адміністрація школи довірилась вам та дозволила бути творчим вчителем!
4. Назначте дату зустрічі з собою
Учитель – людина, що віддає, а не забирає. Звісно, так просто свої плани, здоров’я поставити на друге місце. Але важливо зрозуміти, що здоровий вчитель – здоровий клас. Внутрішня гармонія, з’являється тоді, коли у вас є час, який витрачається на себе. Попіклуйтесь про себе, перш ніж почати піклуватись про інших. Назначте дату зустрічі з собою та не відміняйте її.
5. Не перебирайте на себе чужі проблеми
Аби бути хорошим вчителем, потрібно добре виконувати свої обов’язки, але ви не можете врятувати цілий світ. Інколи педагоги так сильно опікуються учнями, що їх невдачі сприймають, як свої. Ви не можете захистити дитину від усього. Краще навчіть її гідно приймати ситуацію, боротися. Вам важливо розуміти, коли час відступати. Ви не зобов’язані рятувати кожного учня.
6. Не беріть собі домашньої роботи
Підрахуйте, скільки часу витрачається на перевірку зошитів. Шукайте можливість покращити цей показник. Якщо все ж довелося взяти зошити додому – обмежте час, який ви можете витратити на перевірку. Не встигли, то не встигли. Не забувайте, коли ви берете додому роботу, ви обкрадаєте свою сім’ю і себе. Ви забираєте увагу, хвилини спілкування і віддаєте на поталу зошитам. Якщо розумієте, що перевірка може зайняти багато часу, просто попередьте учнів, що доведеться трохи почекати.
7. Не робіть навчання своїм життям
Учителі сумновідомі тим, що завжди шукають нові ідеї для роботи у класі. Наприклад, перед сном потрібно почитати книги про освіту, чи пошукати в інтернеті оригінальні способи подати новий матеріал. Але вас може спалити те, що ваше хобі – це ваша робота. Краще почитайте перед сном художню літературу, подивіться смішні відео. Вашому мозку потрібна перерва.
Якщо ви шукаєте способи самоосвіти та розвитку (а це дуже добре!), подумайте про реєстрацію на цікавий курс, семінар. Відвідайте профільну виставку. Шукайте різні варіанти, але не дозволяйте роботі забирати ваш особистий час.
8. Знайдіть свій стиль
Навчання – це мистецтво, а не наука. Вчителя можна порівняти з художником. То ж знайдіть свій власний стиль, який відрізнятиме від інших. Також це значить те, що ви зможете бути самим собою, не копіюючи чужу манеру. Ви – цінність.